Вчора у когось в френд-стрічці побачила згадку про цукати з імбиря. А сьогодні якраз побачила їх в улюбленому кіоску з горішками і солодощами. Купила 100 гр. - спробувати.

Щось воно не дуже. Така пекуча кака-бяка.
чи то я не гурман...

Ну от і як тут поменше жерти, якщо руки так і тягнуться щось спекти? А хоч би і такий як сьогодні пиріг з баклажанами і сиром)))

Отже, розказую рецепт. А що страва смачна - так Йолка може заприсягтися ;)

Берете листкове готове тісто. Поки воно тане, робите начинку - смажите баклажани з цибулькою, потім туди додаєте солодкий перець (добре червоний - гарно виглядатиме), покраяні помідори, трошки солі, спецій.
Окремо збиваєте 2-3 яйця (але можна і без яєць), трете сир (або берете фету, втім, тертий сир мені здався більше придатним до такої страви).

В форму, застелену промасленим папером чи фольгою викладаєте тісто, а на нього рівномірно начинку. Залили яйцем, засипали сиром - і на 25-30 хв в духовку при 170-175 градусах.

Споживати трошки охолодженим з гарячим червоним вином, або з холодним легким пивом) і так і так смачно)

Вчора вночі, від нема чого робити (муж поїхав - подружній обовязок виконувати нема з ким), вирішила я подивитись кіно. Натрапила на диск "Диявол носить Прада". Ну, думаю, гляну, як там справжні жінки.

Висновки невтішні для мене - здається, я не дєвачько(
Мене АБСОЛЮТНО не зачепили красиві шмотки і модні тенденції.

Я, навпаки, вирішила обіжратися (з внутрішнього почуття протесту, чи що) - сама втоптала шоколадку і десяток сухарів під півлітровий баняк чаю)
А зранку стала на ваги (Ростика важила) - і коли вони показали цифру "63"вирішила, що може таки треба брати себе в руки %) Солодкого по-менше жерти, хліба, цукру...

а у нас skoro_novyj_rik)))
СВЯТО НАБЛИЖАЄТЬСЯ ;)

Опитування #1485759 Людство і "Несчастный случай"
Відкрито: всі, детальніші результати можна переглянути: всі, учасників: 56

Як ви ставитесь до творчості групи "Несчастный случай"?

Для тих, хто не в темі, але не проти ознайомитись - парочку ютьюбних роликів)
( дуже рекомендується для перегляду недільним вечором) )

а хтось знає, яка зима обіцяє бути цього року? холодна чи не дуже?
(це я думаю, чи треба купувати зимову куртку, чи так обійдусь тим, що є ;))

поки не розпочну (і що важливіше - не закінчу) генеральне прибирання в хаті - ноги моєї в жж не буде. а то розтринділась тут, теж мені (собі) філософ)
на цьому прощавайте. і не згадуйте лихим словом...)*

(щяс тільки на пару коментів відповім - і чесно розконекчусь, правда правда)

друзі, хтось може перевести в схему для в"язання/вишивання кілька картинок?

( подробиці під катом )

з мене пиво, шоколадка ну чи що більше до смаку)

АПДОЙД. ВСім дякую) вже отримала купу пропозицій і парочку програмок) питання знято)

втім, якщо не любите танці, можна просто закрити очі і слухати, слухати, слухати...

хто тут ще знервований? давайте новопаситу на брудершафт бахнемо, а?

Нє, я майже все розумію, але чому, ЧОМУ??? на форумах про в"язання дитячих речей, тьотки спілкуються за допомогою слів: славнєнько, тунічки, платьюшка, світерочкі, пуловєрчікі, обновочкі, яблочка, малєнькіє лєді, моделька, схемочка...

що це, отруєння молозивом? ЧОМУ???

Я всього лише шукала схему, щоб зв"язати Лєшу шалик з пінгвінами) А тепер мені дурно %)

поясніть будьласка на пальцях або в зрозумілих картинках, як в"язати п"ятку у шкарпеток)
дякую)

Таке враження, що кожен, хто вміє писати, рветься писати вірші. Ну ходи ти, показуй свої прекрасні сіськи, віляй стегнами, томно співай, так ні - вірші пише. Знову я повертаюсь до її прекрасних поезій)

"Кто проститутки, а кто сутенеры,
Нам не дано понять.
Кто имеет и кого.
К концу жизни понимаешь -
Б***ь!"

***
"Ты была проституткой, и богиней была.
Ты была примадонной, ты в тень ушла.
Ты стала просвещаться, как ситец на ветру.
Ты стала упиваться - не ждала беду.
Ты верила, что будет этот мир пустой
И столько в нем говна...
Куда там мне
С тобой..."

***
Взмахнув рукой, скажу, наверное,
Что так пьяна от ваших губ.
"Лепестком" я буду гладить нервы,
Шептать тебе: "Ты первый, первый!"

И в паузе над личным восхищеньем
Ты не заметишь мой уход;
Я смотрю в зеркало с презреньем
И думаю: какой же ты урод.


ПлАчу)
От вони, муки творчості...


ще поезії...

Выдуманный мир, сопровождая, лечит
По жизненной дорожке в никуда.
И человек, что не случайно встречен,
Опускает на землю навсегда.
Куда вы смотрите, бездушное созданье,
В надежде обрести покой.
И потаенное, что где-то в подсознанье,
Слабинку ищет, разрывая в клочья мой родной дом.
Что вас так не устраивает вопреки всему?
Ни на чем не настаиваю. Промолчу.
Правде сказанной быть не дано.
И бессловьем казнили его.
На тропинку, что ведет в тот же мир,
Провожаю свои безумства на пир.

Ще коли Лєш 2 роки тому лежав в лікарні, один з моїх невеселих днів прикрасила комедія "День виборів" (всім, хто не бачив - наполегливо раджу)). А нещодавно, ми дізнались про інше кіно з тими ж героями - "День радіо" (2008 рік випуску). Вчора дивились)
Іноді від сміху можна було луснути і навіть впісятись) Зовсім не інтелектуальне, але дуже смішне)
Нате вам уривок з вистави, за якою було знято кіно. Про рідкісних тварин)



Кажуть, на російських теренах ця вистава вже котрий рік іде. Я б пішла)

Забули в Києві фотік. Оце по справжньому неприємно. Доведеться вам чекати на "дави таксу наковальней" і фотки Кукусіка, що цілується з дзеркалом взасос до 17 листопада %)

Якщо яловичу печінку обсмажити, а потім протушити певний час з яблуком і спеціями: сіллю, перцем, лавровим листочком, а перед тим, як виключити вогонь кинути імбир, корицю і гвоздику, то будете як дурні весь вечір бігати від компа до каструльки - нюхати цей божествений букет...
чим я і займаюсь вже N-ну кількість часу)

ті хто не поїхав з нами до Вінниці слухати Бурдон - ви півжиття втратили! тому що це було прекрасно)***

Як би то дивно не звучало, у мене викликає повагу те, що людина, вже в немолодому віці (після 45-50), може чесно зізнатись, що більше не любить свого чоловіка/дружину і створює нову родину. Попри всі негативні наслідки для колишнього шлюбного партнера, дітей, попри осуд суспльства - типу "сивина в бороду, біс в ребро" тощо.
Це мужній вчинок. Мужній, бо не кожен здатен розвалити старе усвідомлюючи, що побудувати нове може не стане і наснаги. Чомусь, переважна більшість людей керується принципом "поганий мир кращий за добру війну".
А життя минає...
Тому, я позитивно сприймаю історії про 60-літніх татусів першокласниць, пенсіонерів, що ведуть діточок у дітсадок ітд.
Інше питання - мені особисто ніколи не подобались старші чоловіки. Мені і з ровесниками ДУЖЕ непогано)* Але, то ж суб"єктивне, пра?)

(навіяно дискусією у Остапа - http://posmixator.livejournal.com/395082.html)
Як ви думаєте, коли б в Україні з"явилося власне кінематографічне виробництво (так, умови майже утопічні), чи могли б наші співвітчизники зняти фільм на зразок "Безславних виродків" (мається на увазі фільм-стьоб над такими серйозними подіями як війна)? І якщо б змогли/не змогли, добре це чи погано?

цілуватись з анестезійною губою - чорті шо... :)