Сиджу я, читаю коменти до попереднього допису, малий щось дивиться по телевізору і раптом я краєм вуха чую: "Трусики! Ням-ням!".
я злегка офігіваю. Думаю, почулося...
За пару секунд знову: "Трусики! Ням-ням!"
Я сильно офігіваю і лізу в нету шукати інформацію про те, що моя дитина дивиться.
Виявляється, це мультсеріал "Those Scurvy Rascals", який переклали як "Подлые плуты". Головні герої трійко піратиків, що ... ой ні, краще я зацитую вікіпедію...
Сериал повествует о приключениях трёх пиратов, испытывающих особую привязанность к трусикам (в оригинале — pants, кальсоны). Приключения, как правило, начинаются с очередной попытки пиратов завладеть чужими трусами.

як кажу Руда "пля, я умір")))))))))))

а я ще вважала канал Nickelodion адекватним %)
навіть не знаю, сміятись чи плакати... чи дзвонити в Комісію?

mood: crazy tags: клініка, кіно, перли

а я не можу ходити по хаті, а тим більше на вулиці голяка - сама себе стидаюсь) і, здається, наявність внутрішньої свободи тут ні до чого)

mood: curious tags: життєве, надумане

Інтерв"ю Васильєва на СУМНО нагадало про ностальгійно-щемливу любов до "Спліна"... вони класні...

И лампа не горит,
И врут календари,
И если ты давно
Хотела что-то мне сказать,
То говори.
Любой обманчив звук,
Страшнее тишина,
Когда в самый разгар веселья
Падает из рук бокал вина.
И чёрный кабинет,
И ждёт в стволе патрон.
Так тихо, что я слышу,
Как идёт на глубине
Вагон метро.
На площади полки,
Темно в конце строки,
И в телефонной трубке,
Эти много лет спустя,
Одни гудки.
И где-то хлопнет дверь,
И дрогнут провода.
Привет,
Мы будем счастливы теперь
И навсегда.

mood: melancholy tags: музичні рефлексії

мені)
працюється мляво, то може потеревенимо, якщо є хто живий у комрад-стрічці?

давайте поговоримо про те, хто що любить в цьому житті.

Я от, наприклад, люблю абрикоси; цілуватися; як пахне море; нікуди не поспішати; книжки Сапковського; каву з молоком; Кам"янець-Подільський; кататися на велосипеді; коли за вікном сніг, а в хаті затишно; коли місяць світить у вікно; свою малечу; бутерброди з чорним хлібом і сиром; дивитись на вогонь; безцільно тинятися незнайомим містом; Отара Довженка)
а ви?

tags: життєве

Был со мною, Чё?
Ходил за мною, Чё?
Любил меня за Чё, Чё?
Так хрупко – горячо!

Сил уж нету, Чё?
Покоя нету, Чё?
Натворил ты Чё, Чё?
Иди через плечо!

Звоню тебе с утра,
Скучала со вчера
Иди ко мне скорей,
Меня ты разогрей!

(і далі по тексту... читати це, насправді, ще смішніше, ніж слухати)
Що це за висока поезія? Це творєніє свєточькі лободи... переклад з пісні, що гриміла на всю Євробаченню, одначе... я не слухаю радіо, по телевізору дивлюсь мультики, Enter-music або СТБ, тому була малость шокована %)

прям як тоді, коли в ліфт зайшло два сущєства жіночої статі, з огромнєйшими сіськами, политими бльостками і вистрибуючими з вечірньо-весільних сукенок. леді в бойовому розфарбування а-ля Чінгачгук пахли так, що за мить в ліфті не було чим дихати. Випускні, - згадала я, - і підняла малому (точніше, обом) щелепу)

А ще ми прийняли вольове рішення не йти на Країну мрій, зате їхати на Арт-поле) і купити намет...

і дякую Мавочці за милу прогулянку спекотним Києвом)*

mood: crazy tags: життєве, подорожі, ідіотизм

Страшенно скучила за Львовом... і львів"янами)*

tags: львів

А чи знаєте ви жінок з дуууууууууууже дивною зовнішністю, від яких очей не можна відвести?

(дивлю на кліп Бйорк 1993 року і гіпнотизуюся)

mood: curious

А 14 червня в Докер-пабі на Оболоні буде Крематорій.
Вони класні, я б пішла) але діти і всьо такоє...

Крематорій це, напевно, чи не єдина група серед російського року, яка мені і досі подобається. Може, повною відсутністю велікоросійского пафосу. може, неприхованим драйвом.
А може тим, що коли вони були актуальні в моєму житті, мені було куди менше років. І я була набагато легша (у всіх відношеннях)... %)

Як там писав Григорян:
"Нам уже по тридцать лет, тридцать лет,
Нам всем давно по тридцать лет, тридцать лет...
Ещё лет двадцать и ..."
(а що - знають тільки посвячені. тільки тссс-с-с-с) ;)

mood: nostalgic tags: музичні рефлексії

Сидимо на дачі. Якось катастрофічно летить час - нічого не встигаю робити, та і не роблю нічого такого, чим би можна було пишатись. Так, раз а день готую їсти, займаюсь малим, по-троху працюю, цілий день щось жую - треба зупинятись, а то не буду влізати в останні шмотки(. Іноді щось дивлюся по ясчику - особливо коли на дворі дощ. От зараз, наприклад, Зоряний пил.

Але відчуття на диво ніякі, хоч тут і красиво і взагалі - не вистачає руху, навіть в порівнянні з моїм львівським буттям де я як равлик пересуваюсь повільно і на невеликі дистанції. Не вистачає спілкування. До Києва сильно не наїздишся - я, правда, і не пробувала. Але мені і не хочеться - якийсь повний ступор.
Малий у діда - так хоч з ним був якийсь двіж, він мене танцювати вчив)
Читати не хочеться. Японські кросворди навіть якщо б хотілось, не вийде - олівець зламався.

Вобщім, балувана істота. Я в курсі. Просто люблю, коли все на своєму місці. І я в тому числі...)

і ще, цікаве сьогодні прочитала.
Українське мажорство становить собою схоже поєднання чинників. По-перше, спроби забути своє неаристократичне походження. По-друге, підсвідомий страх, що багатство в будь-який момент можуть боляче відібрати інші, які понаїхали. По-третє, хро­нічне роздратування від невідповідності їхнього побуту вигаданій голлівудській картинці. Ну і сексуальність, точніше — її особлива мажорська форма.

tags: життєве

Сьогодні Рості два місяці - і я зробила йому подарунок - купила собі кофтинку для годування)
отаку)

(на фото не я, якшо шо)

вона дуже приємна на дотик і капєц яка зручна) *задоволено урчу*

mood: cheerful tags: муррр

Пам"ятпаєте, ми нещодавно гралися в те, хто назве більше пісень про літо. З результатом в 79 назв перемогла ir_iskra, з чим її і вітаю)
з мене - розвіртуалізація, як повернусь до Львова - і якийсь приємний літній подаруночок)*

грайте з нами і буде вам щастя. поки все)

сьогодні і тільки сьогодні, оголошую забавку!
Хто назве більшу кількість пісень про ЛІТО - (можна в назві, можна за змістом) - отримає від мене якийсь літній подарунок (який я ще не придумала, але обов"язково щось приємне і настроєве).
Коменти скр.)

UPD'ейтю тут:
Деякі "монстри" вже видали перелік з 15 найменувань. а вам слабо? ;) вже є 17) підтягуйтесь, меломани)))
хтось до 15 додав ще 5 - маємо 20) хто більше? ;) і +1)

поки що називаю імена лідерів:
ir_iskra - 79
mashua - 47
urasyk - 27

mood: cheerful

Сьогодні я прокинулась з чітким розумінням того, що дуже хочу пограти в гру "Монополія". Такого я від себе не очікувала, тому малось прифігіла. Трохи полежавши і зрозумівши, що бажання пограти не минуло, вирішила: Куплю! (якщо звичайно вона не коштує баснословних бабок)
Зайшли ми з малими в "Антошку" і тут у мене стався облом. Просто "Монополія" коштує 300 гривень, а та, до якої ми дружно обирали міста, пам"ятаєте, Київ обрали? - така всі 500... Жаба давить, йолки.

Чи коштує вона таких грошей?
Думаю ні.
Тому гештальт так і лишиться незавершеним %)

а ще там була монополія по мотивам мультів про Спанч-боба, "всього" за смішні 799 гривень. Добре, що малий якраз грав в Лєго і її не бачив 8)
втім, ми купили тапки з Бобом, так що він не лишився ображеним)

але де б ото купити дешевий варант, гривень до 100?... на дачі, ввечері, в великій компанії це була б непогана розвага) пам"ятаю, коли ми відпочивали на Десенці, у нас була подібна гра, "Бізнес" називалась. і ми могли на пів ночі зависнути - малі і дорослі) класно було)

mood: thoughtful tags: життєве, надумане

А з вулиці, з майданчику перед будинком, доносяться чоловічі стогони:
-Ай, не щипай мене!
і гавкіт)
цікаво, що там діється? ;)

Хочеться цілуватись. Але позаяк чоловік вже спить (я б теж спала, якби встала о 5й ранку, натомість я лягла о 4-30 :)), буду працювати.

mood: working tags: життєве

а виконували їх отакі от пацанята і дівчата, ну і старші теж були)


( про танці. з корцінками) )

mood: cheerful tags: leshek

Хотіла вам показати своє улюблене п"ятничне відео - а ось біда, воно заборонене до показу в нашій країні. Що ж то за країна така, в якій не можна бути in love у friday?
Коротше, хто бачив - згадуйте, хто не бачив - якось next time)*
А то живі записи з останніх концертів, які дозволяє бачити ютьюб це зовсім не те, на них Сміт вже співає не так фрайдично...

вобщім, ви як собі хочете, а я friday i'm in love! (звучить прям як Задача)

Якшо шо, кліп є ТУТ)*

mood: loved tags: музичні рефлексії, особисте

принаймні, його харчовому еквіваленті ;) - я ніколи не пила ніяких алкогольних коктейлів окрім викрутки... (пиво з вишневим соком - це коктейль? тоді ще такий пила))

я багато втратила?

ну шо я за женщіно такоє - недолугоє? ;)

П.С. Забула коктейль з бехерівки, швепсу і чогось іще) ну все одно.

mood: curious tags: життєве

Замість того, щобю йти на вулицю, в літо - хочеться ніч, щоб всі спали, а самій дивитись "Ромео і Джульєтту" Дзефіреллі...
а ще раптом згадала, як давно я не слухала музику на повну! Йо! це, виявляєцця, класно)
перепади настрою такі, що часом хочеться когось убити. або ж покалічіти як мінімум...
і взагалі, я сьгодні прокинулась не з тої ноги. страшно зла на світ, хоч і виспалась...

П.С. щось в такі життєві моменти добре слухається ToriAmos...

mood: angry tags: клініка

А куди б ви зараз хотіли? (можна з фотками)

Мені б на море... Добре б у Хорватію... бачила фотки - там красиво... )))

mood: cheerful tags: подорожі

Твіттер це жопа, дорогі мої. Мало того, що спочатку я підсіла на жж, потім освоїла контакт. Тепер і цю заразу... і що маємо в результаті? інтернет-залежну маму. обіду/вечері і іже з ними - нема, білизну дістати і посушити, не кажучи вже про те, щоб попрасувати - нема коли, працювати - не встигаю, виконувати подружні обов"язки -... ТТТ, з цим якось ще справляюсь ;)
але клініка - сьогодні дитина сама лягла спати, чемно повечерявши. а батьки кожен в своєму компі пишуть одне одному коментарі в твіттері. тьху на нас :/

пішла, розбудила, поцьомала на ніч, приспала знову. мать-єхідна)))

mood: crazy tags: життєве, клініка, ідіотизм