Інтерв"ю Васильєва на СУМНО нагадало про ностальгійно-щемливу любов до "Спліна"... вони класні...
И лампа не горит,
И врут календари,
И если ты давно
Хотела что-то мне сказать,
То говори.
Любой обманчив звук,
Страшнее тишина,
Когда в самый разгар веселья
Падает из рук бокал вина.
И чёрный кабинет,
И ждёт в стволе патрон.
Так тихо, что я слышу,
Как идёт на глубине
Вагон метро.
На площади полки,
Темно в конце строки,
И в телефонной трубке,
Эти много лет спустя,
Одни гудки.
И где-то хлопнет дверь,
И дрогнут провода.
Привет,
Мы будем счастливы теперь
И навсегда.
И лампа не горит,
И врут календари,
И если ты давно
Хотела что-то мне сказать,
То говори.
Любой обманчив звук,
Страшнее тишина,
Когда в самый разгар веселья
Падает из рук бокал вина.
И чёрный кабинет,
И ждёт в стволе патрон.
Так тихо, что я слышу,
Как идёт на глубине
Вагон метро.
На площади полки,
Темно в конце строки,
И в телефонной трубке,
Эти много лет спустя,
Одни гудки.
И где-то хлопнет дверь,
И дрогнут провода.
Привет,
Мы будем счастливы теперь
И навсегда.
- Mood:
melancholy


Comments
вона входить в двадцятку (+/-) пісень Спліна, які я слухаю останнім часмо постійно!справді, тільки їх і слухаю))))
а взагалі я теж страшенно скучила.