Є в мене товаріщ ветеринар Саша.
А ще я колись жив на хаті, де була прибацана киця на ім'я Жаба (то я її так називав).
І отота Жаба постійно навесні починала вити і стогнати і всяко вигинатись і нявкати, як хтива потвора. І сцяти їдкими сцяками по всіх кутках. Тота монстра не давала мені спати, і я її тихо ненавидів.

Я і кажу Саші:
- Що мені з цим зробити? Умертвити шкода, вигнать тоже, може якийта "Контрасекс" купити?
- Нєт, ні в коєм случає, от нєго у кошкі может случіться загноєніє маткі, оно очєнь летально і плохо поддайотся лєчєнію.
- Так що ж тоді?
- Пріносі ко мнє на кафєдру, я єйо стєрілізую. Будєт спокойная.
- Добре, коли?
- Завтра, напрімєр. Будєшь мнє ассістіровать, потому что больше нєкому.
- ?!! Я не хочу її різать, це ж тіпа моя кішка. Я не садист який.
- Та расслабься, дядя, там всьо просто. Наркоз, разрежем, трах-бах, матку і яїчники викінєм, зашйом, заєбісь будєт.
Тут я вирішив однозначно не давати Жабу на розтерзаніє Саші:
- А може є якіто другі методи?
- Єсть. Давай накормім твою кошку барбітуратамі. Ето "спісок А", но я достану - у мєня єсть на кафєдрє. Только ти сам їх нє употрєбляй, оні для вєтєрінаріі, а для чєловєка оні некачественниє. Как накормішь, красота будєт - нє кошка, а овощ! Нєсколько днєй будєт лєжать в углу, нє срать, нє хавать і нє мявкать, только пиль с нєйо витірай. А как снова начньот буяніть - повторішь.

Кароче, я так нічо з кішкою не зробив.
А потім я з'їхав з тої хати, а Жабу собі взяли інші люди.

4 грудня, в п’ятницю, об 11:00, в приміщені Центру національного відродження імені С.Бандери, відбудеться прес-конференція, присвячена проблемі протиправних дій КПУ під час акції відкритя пам’ятника Леніну 27 листопада.

Захід організовано Українською Інформаційною Службою за участі Комітета декомунізації України.

В прес-конференції візьмуть участь: Микола Коханівський – активіст Конгресу українських націоналістів, Сидір Кізін – адвокат постраждалих, Григорій Тихий та Ігор Лісодід – постраждалі під час відкритя пам’ятника Леніну 27 листопада.

Учасники прес-конференції оголосять про свій намір покарати комуністів за протиправні дії, головним крок буде поданя до суду позову з вимогою зняти кандидата в Президенти від Компартії Петра Симоненка з реєстрації.

Українська Інформаційна Служба
http://www.ukrpohliad.org/news.php/news/1321

я думаю, багато з вас задавались питанням: ЯК ЖЕЖ ВИЗНАЧИТИ СТАТЬ КАЧОК?
мій тато завжи вважав, шо в качура голова більша, але це гендерна дискримінація я щитаю.

а ну вгадайте, де тут качур?

( розгадка )

виа kotyhoroshko

Этот ролик всем настолько понравился, что я предлагаю 17 января всем проголосовать за ролик. Пускай этот ролик будет нашимпрезидентом в ближайшие 5 лет. Ведь только ролик может быть самым лучшим президентом в стране, где главными темами новостей становятся спродуцированные политтехнологами инфоповоды.

Ну, ніби уже закінчую свій блокбастер. Ще може інтонацію вирівняти, трохи вичитати, деякі діалоги адаптувати... Хто і коли видасть ще не знаю. Мо і ніхто, бо скажуть що криза - нема паперу, фарба си скінчила, коми не розставлені. Натякнуть, що я селюк і гівнюк, і текст мій гавно. Ну, як воно буває здебільшого. Якесь воно таке, як і попереднє, трохи сумне, трохи веселе, трохи божевільне. Переклад не мій. Оце шматок маєте під катом.
( Read more... )

"Наталья, вы красивая женщина, но не надо давить на меня своим половым преимуществом"

да уж, без Міші було б скучно
ми з ним, до речі, одну школу закінчували))) в різний час, вочевидь

А чи реально вбити людину, вливши їй у вухо сік блекоти?

Вчера по ТВ наткнулся на концерт Жанны Бичевской и ниипически проникся. До того я понятия не имел, кто это и подозревал в ней аналог какой-нить Кати Огонек.
Был неправ - она афигитительна!

МИД РФ пожаловался ОБСЕ на "дискриминацию" россиян в Украине и Грузии
http://korrespondent.net/ukraine/politics/1023320

Электронный аукцион eBay выставит на торги уникальный мини-фильм. Ролик, снятый в конце 1950-тых, опубликовал коллекционер и документалист Кейя Морган. На цветном любительском видео, снятом на 16-миллиметровую пленку, Мэрилин Монро курит, как утверждает Морган, марихуану. О существовании этого фильма документалисту поведал бывший агент ФБР, расследовавший обстоятельства загадочной смерти Монро. Автором видео якобы является подруга Монро по имени Гретхен. Именно она рассказала Кейю Моргану, что Монро тогда курила сигарету с марихуаной.

Морган утверждает, что в свое время приобрел видеозапись за 275 тысяч долларов. Теперь же он намерен продать ролик явно подороже. Кстати, весной 2008 года фанат приобрел 15-минутную запись ФБР с Мэрилин Монро за 1,5 миллиона долларов. Тогда Морган выступил в качестве эксперта.

З моєї колекції

У виборчих перегонах бажаючих бути Президентом України є багато, але прогнозована реальна можливість зосереджена па двох одіозних претендентах, які вже називають себе «переможцями». Це В.Янукович і Ю. Тимошенко. Їхні фінансові витрати на пропагандивні шоу, саморекламу в усіх засобах масової інформації, щоб як більше задурманити голови своїм псевдо патріотизмом, звабливою фальшою обіцянок, реально оцінюються більше мільярда гривень. Це наші як платників податків гроші, за які вони хочуть купити байдужого чи легковірного виборця. Але в їхніх пропагандивних тезах крім соціального популізму немає реальних намірів, щоб бачити Україну і її народ на життєвому рівні західноєвропейських народів. Вони ігнорують національні проблеми, але ж і досі українець на своїй землі залишається ізгоєм в плані користування рідною мовою, не завжди має можливість пізнати історичну правду про своє минуле, відтворювати і популяризувати свою культуру і традиції, зберігати національні цінності історичної спадщини. А основне - бути господарем на своїй землі. Користуватися всебічним захистом українських законів, які повинні захищати соціальні і національні інтереси кожного українського громадянина. Ці національні проблеми для В.Януковича і для Ю.Тимошенко є чужими. Адже для них Україна лише є полігоном для старту до влади і наживи.

Повний текст:http://www.ukrpohliad.org/news.php/news/1319

© garfield_rus

напротив меня сидит мужчина с немного лишним весом и очаровательной улыбкой менеджера, который всю жизнь проработал в иностранных компаниях и искреннее недоумевает почему я уныло подпираю рукой голову, перманентно пытающуюся уткнутся в ноут-бук и даже местами зеваю. ему наверняка кажется, что даже перебрасываясь фразами ни о чем и пребывая в сладостном ожидании подписания контракта, который уже сто процентов будет подписан, нужно имитировать хорошее настроение и демонстрировать зубные протезы.

у меня нет зубных протезов и весьма странное настроение уже с понедельника. на столе стопка газет и журналов за прошлую неделю и рука не поднимается, чтобы их выбросить или хотя бы прочитать. я делаю то, что не умею, и не парадоксально то, что кому-то это нравится, потому что я хорошо делаю то, чего делать не умею. в кабинках, застенках, аквариумах, они мне напоминают рыб, разных размеров и расцветок, плавают среди своих документов, записок, ноут-буков, вяло перебирая плавниками и иногда поглядывая по сторонам. многие из них даже не достигнут уровня своей некомпетентности. а ведь нужно совсем ничего - посплетничать, выпить кофе и слегка пожаловаться. тут не любят тех, кто не жалуется, и пять дней в неделю отвечая "у меня все хорошо" рискуешь напороться на осуждение коллектива, ведь это прерогатива глупых иностранцев, а ты "наш", вот и будь добр не высыпаться, приходить заплаканным и сидеть до полуночи, чтобы на утро были на месте синяки под глазами. я нашла определенно лучший выход из ситуации - можно не отвечать на вопрос о том, как у тебя дела, и по умолчанию все подумают, что плохо, и будешь как все, и даже вафелькой тебя кто-то угостит на полдник.

мужчина напротив уже злится, что я печатаю и совсем не обращаю на него внимания. но он не прав, я слежу за ним краем глаза и жду момента, когда с него сползет отполированная улыбка и он станет таким, которым бы хотели его видеть наши рыбы - уставшим, немного волнующимся и мечтающим о новом автомобиле, отпуске в Египте и чтобы ол-инклюдид, и дети хорошо учились, а жена наконец-то похудела.

я тоже немного позволила себе помечтать. например уметь делать то, что делать не умею, но делаю. и чтобы странное настроение, которое живет со мной с понедельника, стало вдруг хорошим. наверное, тут стоило бы написать, что мечты сбываются. но немного правильней было бы сказать , что для того, чтобы, например, уметь делать то, что делать не умею, я трачу большую часть своего свободного времени, местами в ущерб друзьям, зрению и нервам. а настроение, которое живет со мной с понедельника, станет вдруг хорошим благодаря какому-нибудь "сюсюсю". и хорошо, что это можно сказать вот так, между прочим, продолжая морозится от мужчины с немного лишним весом и уже сползшей с лица улыбкой.

опасность.косяк офисных рыб направляется в нашу сторону.

Нігілістичне ставлення до молоді у нас проявляється в усіх сферах, починаючи від бізнесу і політики і закінчуючи наукою, культурою і спортом. Яскравий приклад – нинішнє „Динамо” (Київ), де в кожному матчі на поле виходить ветеран Шевченко, який і 20 хвилин нормально грати не може, натомість лаву „гріють” і потроху деградують молоді гравці клубу, зокрема – Артем Кравець і Олександр Алієв. І так усюди – на „жирні” місця допускають або по знайомству (по блату), або за старі заслуги (при цьому в даний момент людина може знаходитися на грані маразму або навіть божевілля).

Повний текст: http://www.ukrpohliad.org/news.php/news/1320

дєвочкі, я вам скажу мєжду прочім шо єслі каждий день проходить не менше трьох км, а подекуди 5-6, то ваша попа

( шо ж там таке проісходить з попою? )

Сьогодні повертаються з Єгипту батьки, буду готувати їм деруни і хочу спробувати забульбенить справжнє медово-імбирне печиво, даже формочки купила. Польські. Чогось українських формочок для тіста дньом с огньом не найти, невже так трудно нарізати?

і вобщє, шо за весна на дворі? де зіма, халада, сніга і сугроби я не поняла... а ви вірите шо земля всередині пола і там живуть інші цивілізації? я оце прочитала про це і побачила шо якась фотографія є стара, де чорна плямі на сєвєрном полюсі і всі гадають шо то, я не розумію, чому не можна заново сфотографувати.

хочу шо сказать
по городу в нас зранку єздіть нівазможно
ето могут дєлать тока тє ібанати кому надо на роботу
шо міня ізуміло, та це те, що карантін очінь харашо повліял на пробкі
я так полагаю на пробкі в головє
я уж і нє знаю чи студенти і школярі так россікают на таткових машинах чі батьки підвозять їх кудато но хфакт є хфакт
пасєму щітаю шо нас ізлєчат токо кітайські вілосіпєди
но для цього треба всіх виселить а потом опять всьо засєліть но уже кітайцамі
ілі шоб усі од грипу вимерли чи мутіровали в карліков ростом з валєнок
у нас нє єзда по городу а халепа тіпа пєрєсєлєнія народов із тундри в лісостеп раннього неоліту
тьху

чем дальше пробую себя на поприще готовки еды, тем больше понимаю схожесть процесса готовки с хорошей джазовой импровизацией. А хорошая джазовая импровизация получается тогда, когда музыка льется из сердца, когда не думаешь о том, как нужно и....вообще, не думаешь, а ЧУВСТВУЕШЬ))) а это, как говорят в Одессе, две большие разницы. Избаловав самое себя и ближайшее окружение различными пловами, харчо, бозбашами, солянками, паштетами от мэтров кулинарного ЖЖ...Бугайского, Сталика...етс, захотелось мне холодным осенним вечером чего-то простого, нейтрального и тонкого...Ну что может быть нейтральнее курицы с рисом?)) И что может быть тоньше аромата айвы, этого чудесного азиатского фрукта, прелесть которого я в полной мере впервые почуял в бозбаше?))) Решено, по дороге домой была куплена питерская ОБЫКНОВЕННАЯ курица весом в 2 кило, одна средняя айва, обыкновенный рис был там, куда я ехал. Там же была ОБЫКНОВЕННАЯ совковая духовка. Далее все было сплошной импровизацией...( Read more... )