Забули в Києві фотік. Оце по справжньому неприємно. Доведеться вам чекати на "дави таксу наковальней" і фотки Кукусіка, що цілується з дзеркалом взасос до 17 листопада %)

Мене сьогодні прийняли за школярку - дрібничка, а приємно)

Страшенно хочеться фаршированих перців. Але мої такого не їдять - отже, готувати вдома немає сенсу. Треба буде завтра десь вибратись, закрити гештальт)

бля, ну як же хочеться! піду вип"ю чаю зеленого, мо попустить.

так, я почала пити зелений чай. старію, напевно... %)

Раніше я думала, що більше всіх солодощів я люблю зефір. Нє, виявляється не зефір, і навіть не шоколад, а КОЗІНАКІ (йой, ну шо ж за слово таке дурнувате ;)). Оце сиджу і борюся з собою - з"їсти шматочок чи злипнеться?

найсмачніші козінакі, які я їла в своєму житті, продаються на "Добробуті". кому треба можу здати точку. 3,50 за 100 гр.

А от і ні, не помила я вікон)
тільки сходила за продуктами, поприбиралась в хаті, випрала трохи білизни, приготувала обід (навіть з кампотом з румбамбару!), взяла довідку малому для муз школи (ха, а медсестра запропонувала записати Рості в карту щеплення, і не робити їх. певно, жмуть медпрацівників за статистику, але здоровий глузд у них лишився...), зайшла в палац Хоткевича - там якраз набір в студію гри на бандурі оголосили, нікому не тре?, та й таке.
не вистачило мене на вікна)
але я вже думаю - чи доцільно? бо у нас за вікном цілий день висипають-насипають бруківку з сусідніх вулиць і паркується трактор. скільки вікна за таких розкладів лишатимуться чистими, а?

ХОЧУ ДОДОМУ!!!

(приїду, і зразу митиму вікна. це у мене бзік такий)

Сьогодні день напевне такий, що дуже багато розмов про жінок і одяг - їх взаємозвязок і взаємовплив. Одні пишуть про те, що не слідкують за модою і ладні вдягатись аби було зручно, інші - кричать, що для жінки зовнішній вигляд - ще 200% запорука щастя... Одні чоловіки пишуть про те, що ніяк не можуть розібратися, які жінки їм здаються сексуальнішими - в обтягуючих штанцях чи у спідничках. Інші опонують - краще голі і обговорюють цицьки поетес)

І от що я маю сказати з цих всіх приводів.
Красива жінка - це та, яка впевнена у собі. А от гола вона, з цицьками чи майже без, в штанах чи у спідниці, модна чи не дуже - це питання другорядне)

Можете мені опонувати - он скільки нещасних красунь, невпевнених, замучених - а все ж красунь. але то винятки, поодинокі і майже казкові.

купила дівчина собі сумочку - задоволена, усміхається - все! красуня.
пошила собі прикольні штанці - впевнена, що вони пасують і тішать око - знову таки, виглядає красунею.
одягнулась стильно - їй зручно, спокійно - навіть з неідеальними пропорціями і рисами обличчя чоловіки задивляються...

скажете, ні?

і що найцікавіше, то не залежить від ціни одягу)

ну шо, скоро осінь - час до школи!
Нє, люди, я серйозно) Хто може навчити мене грати на скрипці? показати основні прийоми, дати початкові знаня ітд. далі я вже сама, вчитимусь по-тихеньку)))
основи нотної грамоти я знаю - на клавішах і гітарі грати вмію, 7 років в музичній школі від дзвоника до дзвоника, так що не з білого аркуша доведеться мучитись) а скрипка - це моя мрія і не завершений гештальт (бачите, які слова розумні знаю? ;)).
А, і заразом, розкажіть, де можна скрипку взяти напрокат і скільки приблизно коштує нова)
дя-ку-ю)*
(контакти людей, що можуть здійснити мою мрію - вітаються)

П.С. зрозуміло що не за спасибі. умови обговоримо приватно)

але люди, які ще нещодавно мене страшенно дратували, тепер не викликають подібних почуттів)
і це ПРИЄМНО)

робити щеплення Рості чи не робити
сьогодні були в поліклініці - вони не наполягають, але радять
в наявності вакцини "ТетрАкт-Хіб" і "Пентаксим", всі виробництва Франції. Перша з двох уколів, друга - все в одному.
тобто вибір робити нам...

+
хвороби страшні (поліомієліт особливо), хочеться від них уберегтися
Лєшу я всі щепленя робила і жодного разу не було реакції

-
але ж і ускладнення після щеплень стількох діток покалічили
щеплення не є 100% гарантією того, що дитина не захворіє. он Лєшу робили щеплення від краснухи, а він все одно хворів, правда, в дуже легкій формі

коротше, вагаємося
думаємо зробити тільки поліомієліт
а від дифтерії, правця, кашлюка і гемофільної інфекції відмовитись

але, блін, СТРАШНО(

я не люблю бюрократію. але найнеприємніше, що і вона мене не любить...

прочитала я уривки з книги "Как вырастить ребенка счастливым" і дійшла висновку, що це архішкідлива книга.(це моє особисте ІМХО)
Поясню чому.
Людина, яка любить свою дитину, відчуває, що для її дитини добре. І не тільки для дитини, але і для неї самої - і не кажіть, що це не важливо. незадоволена життям мама наврядчи може стати дитинчаті опорою і другом.
А подібні категоричні твердження здатні зробити з мами, яка не слідує цим вказівкам невротичку: а раптом я зіпсувала своїй дитинці життя? раптом те, я ми живемо для неї надто великий стрес?
немає єдино правильної поведінки. НЕ-МА-Є. Кожна дитина та ситуація індивідуальні. А люди ой як піддаються навіюванням і самонавіюванням - воно вам треба нести все життя почуття провини за НЕІСНУЮЧІ помилки тілки тому, що ви любите свою дитину не так, як написано в мудрих книгах, які у прогресивних спільнотах зачитують до дір?
люди, слухайте своє серце і не читайте подібних речей, хай там і корисні поради!
і взагалі, нікого не слухайте у питаннях виховання ВАШИХ ДІТЕЙ - ні мам, ні нянь, ні інтернет-подружок, ні кумів, і особливо мене)

о, ми тут минулого року бавилися - заморські свята святкували, зокрема день оргазму) навіть комуну тематичну створили)
трохи менше 20 днів лишилося... а цього разу свято припадає на Свірж. сильно і не посвяткуєш з дітьми в наметі. ажабідна %)

а я не можу ходити по хаті, а тим більше на вулиці голяка - сама себе стидаюсь) і, здається, наявність внутрішньої свободи тут ні до чого)

мені)
працюється мляво, то може потеревенимо, якщо є хто живий у комрад-стрічці?

давайте поговоримо про те, хто що любить в цьому житті.

Я от, наприклад, люблю абрикоси; цілуватися; як пахне море; нікуди не поспішати; книжки Сапковського; каву з молоком; Кам"янець-Подільський; кататися на велосипеді; коли за вікном сніг, а в хаті затишно; коли місяць світить у вікно; свою малечу; бутерброди з чорним хлібом і сиром; дивитись на вогонь; безцільно тинятися незнайомим містом; Отара Довженка)
а ви?

Был со мною, Чё?
Ходил за мною, Чё?
Любил меня за Чё, Чё?
Так хрупко – горячо!

Сил уж нету, Чё?
Покоя нету, Чё?
Натворил ты Чё, Чё?
Иди через плечо!

Звоню тебе с утра,
Скучала со вчера
Иди ко мне скорей,
Меня ты разогрей!

(і далі по тексту... читати це, насправді, ще смішніше, ніж слухати)
Що це за висока поезія? Це творєніє свєточькі лободи... переклад з пісні, що гриміла на всю Євробаченню, одначе... я не слухаю радіо, по телевізору дивлюсь мультики, Enter-music або СТБ, тому була малость шокована %)

прям як тоді, коли в ліфт зайшло два сущєства жіночої статі, з огромнєйшими сіськами, политими бльостками і вистрибуючими з вечірньо-весільних сукенок. леді в бойовому розфарбування а-ля Чінгачгук пахли так, що за мить в ліфті не було чим дихати. Випускні, - згадала я, - і підняла малому (точніше, обом) щелепу)

А ще ми прийняли вольове рішення не йти на Країну мрій, зате їхати на Арт-поле) і купити намет...

і дякую Мавочці за милу прогулянку спекотним Києвом)*

Сидимо на дачі. Якось катастрофічно летить час - нічого не встигаю робити, та і не роблю нічого такого, чим би можна було пишатись. Так, раз а день готую їсти, займаюсь малим, по-троху працюю, цілий день щось жую - треба зупинятись, а то не буду влізати в останні шмотки(. Іноді щось дивлюся по ясчику - особливо коли на дворі дощ. От зараз, наприклад, Зоряний пил.

Але відчуття на диво ніякі, хоч тут і красиво і взагалі - не вистачає руху, навіть в порівнянні з моїм львівським буттям де я як равлик пересуваюсь повільно і на невеликі дистанції. Не вистачає спілкування. До Києва сильно не наїздишся - я, правда, і не пробувала. Але мені і не хочеться - якийсь повний ступор.
Малий у діда - так хоч з ним був якийсь двіж, він мене танцювати вчив)
Читати не хочеться. Японські кросворди навіть якщо б хотілось, не вийде - олівець зламався.

Вобщім, балувана істота. Я в курсі. Просто люблю, коли все на своєму місці. І я в тому числі...)

і ще, цікаве сьогодні прочитала.
Українське мажорство становить собою схоже поєднання чинників. По-перше, спроби забути своє неаристократичне походження. По-друге, підсвідомий страх, що багатство в будь-який момент можуть боляче відібрати інші, які понаїхали. По-третє, хро­нічне роздратування від невідповідності їхнього побуту вигаданій голлівудській картинці. Ну і сексуальність, точніше — її особлива мажорська форма.

Сьогодні я прокинулась з чітким розумінням того, що дуже хочу пограти в гру "Монополія". Такого я від себе не очікувала, тому малось прифігіла. Трохи полежавши і зрозумівши, що бажання пограти не минуло, вирішила: Куплю! (якщо звичайно вона не коштує баснословних бабок)
Зайшли ми з малими в "Антошку" і тут у мене стався облом. Просто "Монополія" коштує 300 гривень, а та, до якої ми дружно обирали міста, пам"ятаєте, Київ обрали? - така всі 500... Жаба давить, йолки.

Чи коштує вона таких грошей?
Думаю ні.
Тому гештальт так і лишиться незавершеним %)

а ще там була монополія по мотивам мультів про Спанч-боба, "всього" за смішні 799 гривень. Добре, що малий якраз грав в Лєго і її не бачив 8)
втім, ми купили тапки з Бобом, так що він не лишився ображеним)

але де б ото купити дешевий варант, гривень до 100?... на дачі, ввечері, в великій компанії це була б непогана розвага) пам"ятаю, коли ми відпочивали на Десенці, у нас була подібна гра, "Бізнес" називалась. і ми могли на пів ночі зависнути - малі і дорослі) класно було)

А з вулиці, з майданчику перед будинком, доносяться чоловічі стогони:
-Ай, не щипай мене!
і гавкіт)
цікаво, що там діється? ;)

Хочеться цілуватись. Але позаяк чоловік вже спить (я б теж спала, якби встала о 5й ранку, натомість я лягла о 4-30 :)), буду працювати.

принаймні, його харчовому еквіваленті ;) - я ніколи не пила ніяких алкогольних коктейлів окрім викрутки... (пиво з вишневим соком - це коктейль? тоді ще такий пила))

я багато втратила?

ну шо я за женщіно такоє - недолугоє? ;)

П.С. Забула коктейль з бехерівки, швепсу і чогось іще) ну все одно.