Читаю книгу "Домашня психологія". Прекрасна цитатка:
"Часом співжиття (мається на увазі, статеве співжиття - прим. моя) відбувається так, що назвати його знаком любові важко".
(ви подумали про те ж, що і я? пошляки))))

А взагалі там багато правильного про подружнє буття написано)

сьогодні ж Катерини - як пишуть різні язичницькі сайти, " В самий же день свята дівчата ворожили і закликали долю. Вранці, до схід сонця, дівчина йшла в садок і зрізала гілочку вишні. В хаті ту гілочку ставила у пляшку з водою і чекала на свята Маланки. Якщо до Маланки вишня розів’ється і зацвіте — добрий знак, то й доля дівоча цвісти буде. Засохне гілочка без цвіту — кепська ознака. "

Правда, зараз вже ніби не зранку... але можна вдати, що ви тільки-но прокинулись)))

Я, взагалі-то, в такі штуки не вірю - але один раз за компанію поставила гілочку, яка, о диво!, зацвіла після Різдва. І не минуло і півтора місяці як я шо? правильно, познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком)

/Упдойд. Ще прекрасне з того ж сайту. "Хоч Катерини вважається більше жіночим святом, святом саме жіночої долі, але й парубки на нього зважали. Напередодні Катерини вони постили, щоб Бог послав їм добру і гарну жінку."

Вніманіє, вопрос: що перше подумала я, прочитавши цей уривок?/

вимагає, щоб я купила собі зимову одежинку)

а я навіть приблизно не розумію, що це має бути і де краще купувати: в Києві (ми тут до кінця дня) чи все таки вдома?

Більше схиляюсь до спортивного типу куртки, не дуже довгої (не до колін), але і щоб попу трошки прикривала... Кажуть, коламбія хороші, але ж і коштують, певно, дофігіща...

Шуби, дублянки - нєєє, не моє. Я такого носити не вмію... і щось не дуже хочеться вчитися %)

Коротше, щось я навіть не знаю, напевно, треба себе примусити піти в магазин (який? куди?) і щось купити)

/Упдойд 1. кошмар! кокоє я ніправільноє женщіно - нема тяги до шоппінгу і красивих одежинок (хіба що посозєрцать)/

/Упдойд 2. Ненавиджу зиму! якби не обіцяні морози, ходила б весь час в улюбленому пальто чи осінньому куртячку)/

/,Упдойд 3. Вчора страшенно змерла. Пішла на Добробут і купила веселий фіолетовий пуховик. І всі задоволені, а мужжж - більше всіх)*/

А ми тут приїхали на Балкан фест, на виступ Немані. Покустурімся трошки)

Ввечері вперше лишимо Ростю на кілька годин з бабусею. Цікаво, в яку суму вкладуться жертви і руйнування? ;)

Але я не розумію, чого за улюбленою дитинкою 7 (10, 12, хто більше?) років мами (і особливо бабусі) мають тягати наплічники і різногабаритні музичні інструменти, допоки ті собі вільно тупцяють поруч. Особливо мене бісить така картина з хлопцями.

Ну блін, я ще розумію допомогу, коли у дитини багато всього в руках - сама, як правило, за умови, що нічого не несу, пропоную Лєшу допомогу. Але він, знову таки як правило, відмовляється)

А тут йде бабуся, поруч з нею лоб років 10-11 з ОТАКЕННИМИ от щоками і попою не меншою, і вона за ним тягне папку з нотами, гітару, а воно шапочку в"язану в руцях мне. Тьху. А потім кажуть, чоловіки у нас якісь бабські. Ясно шо, за таких то розкладів %)

Я зла мама, правда? Сама боюсь.

Оце сиджу і думаю, за що перше братися? Бо до 14-00 треба встигнути приготувати їсти, прибрати, сходити в ощадкасу. Затим - музика. Потім - легкий перекус. Далі - (о боже!) - бойовий гопак) (малий мене таки на нього "розвів"). Вечір присвячений урокам...

І я, замість того, щоб щось вирішувати і робити - сиджу тут. Бо просто не знаю, за що перше схопитися.

Ужос, ужос. а скільки всього чекає свого часу? Шедевральний пінгвінячий шалик - недов"язний, книги - нечитані геть, є шо писати - нема коли писати, навіть до стоматолога сьогодні, здається, не втраплю, а нада(
Значить, треба йти протореними шляхами - менше дрихнути, більше працювати вночі - а я не можу: мені треба 8-9 годин стабільно спати, бо інакше я буду зла, невиспана мегера

Та, напевно, це краще, ніж сидіти і втикати в одну точку, не знаючи чим зайнятись...)))

Напевно, я погана мама, але мене неймовірно тішить, що діти НАРЕШТІ відправились до школи. Питання ж не в тому, що я не можу організувати малому дозвілля (тритижневе %)), а в тому, що там друзі, спілкування, радості, дурогонство ітд. Сьогодні обнімалися-віталися майже весь день, на скрипку пішов з задоволенням.
А мені і радість :D (правда, часу на нет не було - то й добре, тепер чаю - і дідморозитись)

Вчора у когось в френд-стрічці побачила згадку про цукати з імбиря. А сьогодні якраз побачила їх в улюбленому кіоску з горішками і солодощами. Купила 100 гр. - спробувати.

Щось воно не дуже. Така пекуча кака-бяка.
чи то я не гурман...

Вчора вночі, від нема чого робити (муж поїхав - подружній обовязок виконувати нема з ким), вирішила я подивитись кіно. Натрапила на диск "Диявол носить Прада". Ну, думаю, гляну, як там справжні жінки.

Висновки невтішні для мене - здається, я не дєвачько(
Мене АБСОЛЮТНО не зачепили красиві шмотки і модні тенденції.

Я, навпаки, вирішила обіжратися (з внутрішнього почуття протесту, чи що) - сама втоптала шоколадку і десяток сухарів під півлітровий баняк чаю)
А зранку стала на ваги (Ростика важила) - і коли вони показали цифру "63"вирішила, що може таки треба брати себе в руки %) Солодкого по-менше жерти, хліба, цукру...

Забули в Києві фотік. Оце по справжньому неприємно. Доведеться вам чекати на "дави таксу наковальней" і фотки Кукусіка, що цілується з дзеркалом взасос до 17 листопада %)

Мене сьогодні прийняли за школярку - дрібничка, а приємно)

Страшенно хочеться фаршированих перців. Але мої такого не їдять - отже, готувати вдома немає сенсу. Треба буде завтра десь вибратись, закрити гештальт)

бля, ну як же хочеться! піду вип"ю чаю зеленого, мо попустить.

так, я почала пити зелений чай. старію, напевно... %)

Раніше я думала, що більше всіх солодощів я люблю зефір. Нє, виявляється не зефір, і навіть не шоколад, а КОЗІНАКІ (йой, ну шо ж за слово таке дурнувате ;)). Оце сиджу і борюся з собою - з"їсти шматочок чи злипнеться?

найсмачніші козінакі, які я їла в своєму житті, продаються на "Добробуті". кому треба можу здати точку. 3,50 за 100 гр.

А от і ні, не помила я вікон)
тільки сходила за продуктами, поприбиралась в хаті, випрала трохи білизни, приготувала обід (навіть з кампотом з румбамбару!), взяла довідку малому для муз школи (ха, а медсестра запропонувала записати Рості в карту щеплення, і не робити їх. певно, жмуть медпрацівників за статистику, але здоровий глузд у них лишився...), зайшла в палац Хоткевича - там якраз набір в студію гри на бандурі оголосили, нікому не тре?, та й таке.
не вистачило мене на вікна)
але я вже думаю - чи доцільно? бо у нас за вікном цілий день висипають-насипають бруківку з сусідніх вулиць і паркується трактор. скільки вікна за таких розкладів лишатимуться чистими, а?

ХОЧУ ДОДОМУ!!!

(приїду, і зразу митиму вікна. це у мене бзік такий)

Сьогодні день напевне такий, що дуже багато розмов про жінок і одяг - їх взаємозвязок і взаємовплив. Одні пишуть про те, що не слідкують за модою і ладні вдягатись аби було зручно, інші - кричать, що для жінки зовнішній вигляд - ще 200% запорука щастя... Одні чоловіки пишуть про те, що ніяк не можуть розібратися, які жінки їм здаються сексуальнішими - в обтягуючих штанцях чи у спідничках. Інші опонують - краще голі і обговорюють цицьки поетес)

І от що я маю сказати з цих всіх приводів.
Красива жінка - це та, яка впевнена у собі. А от гола вона, з цицьками чи майже без, в штанах чи у спідниці, модна чи не дуже - це питання другорядне)

Можете мені опонувати - он скільки нещасних красунь, невпевнених, замучених - а все ж красунь. але то винятки, поодинокі і майже казкові.

купила дівчина собі сумочку - задоволена, усміхається - все! красуня.
пошила собі прикольні штанці - впевнена, що вони пасують і тішать око - знову таки, виглядає красунею.
одягнулась стильно - їй зручно, спокійно - навіть з неідеальними пропорціями і рисами обличчя чоловіки задивляються...

скажете, ні?

і що найцікавіше, то не залежить від ціни одягу)

ну шо, скоро осінь - час до школи!
Нє, люди, я серйозно) Хто може навчити мене грати на скрипці? показати основні прийоми, дати початкові знаня ітд. далі я вже сама, вчитимусь по-тихеньку)))
основи нотної грамоти я знаю - на клавішах і гітарі грати вмію, 7 років в музичній школі від дзвоника до дзвоника, так що не з білого аркуша доведеться мучитись) а скрипка - це моя мрія і не завершений гештальт (бачите, які слова розумні знаю? ;)).
А, і заразом, розкажіть, де можна скрипку взяти напрокат і скільки приблизно коштує нова)
дя-ку-ю)*
(контакти людей, що можуть здійснити мою мрію - вітаються)

П.С. зрозуміло що не за спасибі. умови обговоримо приватно)

але люди, які ще нещодавно мене страшенно дратували, тепер не викликають подібних почуттів)
і це ПРИЄМНО)

робити щеплення Рості чи не робити
сьогодні були в поліклініці - вони не наполягають, але радять
в наявності вакцини "ТетрАкт-Хіб" і "Пентаксим", всі виробництва Франції. Перша з двох уколів, друга - все в одному.
тобто вибір робити нам...

+
хвороби страшні (поліомієліт особливо), хочеться від них уберегтися
Лєшу я всі щепленя робила і жодного разу не було реакції

-
але ж і ускладнення після щеплень стількох діток покалічили
щеплення не є 100% гарантією того, що дитина не захворіє. он Лєшу робили щеплення від краснухи, а він все одно хворів, правда, в дуже легкій формі

коротше, вагаємося
думаємо зробити тільки поліомієліт
а від дифтерії, правця, кашлюка і гемофільної інфекції відмовитись

але, блін, СТРАШНО(

я не люблю бюрократію. але найнеприємніше, що і вона мене не любить...